Узагальнення судової практики щодо розгляду у 2013 році справ, пов’язаних з виборами народних депутатів України

На виконання плану роботи на І півріччя 2014 року Київського апеляційного адміністративного суду проведено узагальнення та вивчення судової практики застосування законодавства при розгляді Київським апеляційним адміністративним судом (далі – Київський ААС) справ, пов'язаних із виборами народних депутатів України у 2013 році, як судом першої і апеляційної інстанцій.

Так, частиною 9 статті 108 Закону України «Про вибори народних депутатів України» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, членів цих комісій, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, кандидатів, їхніх довірених осіб, партій, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, офіційних спостерігачів, що порушують законодавство про вибори, можуть бути оскаржені до суду в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Метою зазначеного узагальнення є: виявлення проблемних питань, що виникали при розгляді виборчих справ, найбільш характерних порушень чи неправильного застосування норм процесуального та матеріального права, які регулюють вирішення спорів щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом, підготовка пропозицій щодо їх вирішення, а також сприяння здійсненню єдиного підходу до вирішення зазначених спорів, однаковому  застосуванню законодавства, що регулює дані правовідносини.

Питання, що підлягають з’ясуванню:

    1) Статистичні показники розгляду справ;
    2) Загальні питання правового регулювання правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом народних депутатів України;
    3) Дотримання судами норм матеріального права, характерні помилки у правозастосуванні та причини їх виникнення.

    З аналізу розглянутих та переглянутих Київським апеляційним адміністративним судом справ, пов’язаних з виборами народних депутатів України у 2013 році, встановлено, що причинами виникнення спорів стали, зокрема:

    1) оскарження рішень, дій або бездіяльності Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії, які підсудні Київському апеляційному адміністративному суду як суду першої інстанції.
    2) оскарження дій чи бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), уповноважених осіб від суб'єктів виборчого процесу, зокрема
- щодо порушень допущених при проведенні передвиборчої агітації;
    3) оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій (ОВК та ДВК) та членів цих комісій, зокрема
- щодо утворення дільничних виборчих комісій та формування їх складу,
- щодо реєстрації офіційних спостерігачів від партій, яка висунула кандидатів у депутати у загальнодержавному окрузі, від кандидатів у депутати в одномандатному окрузі,
- щодо розгляду заяв і скарг на рішення, дії чи бездіяльність дільничної виборчої комісії і прийняття рішень з цих питань (в тому числі щодо встановлення факту грубого порушення членом комісії законодавства України про вибори, щодо документування діяльності комісій, щодо порядку проведення засідання комісій тощо)
- щодо уточнення списку виборців.

    З огляду на визначені вище причини спорів між учасниками виборчого процесу, що виникали на підставі норм виборчого законодавства, слід зазначити, що перевірка судами Київського апеляційного адміністративного округу законності та обґрунтованості рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів виборчого процесу супроводжувала кожну із встановлених Законом стадій виборчого процесу.

    Так, до Київського апеляційного адміністративного округу по розгляду справ зазначеної категорії належать районні, міськрайонні, міські та районні в містах, окружні суди Черкаської, Чернігівської та Київської областей, а також Окружний адміністративний суд м. Києва.

    Узагальнення проведено шляхом дослідження та аналізу судових рішень  зазначеної категорії справ за 2013 рік.

    Зокрема, в 2013 році, у зв’язку з прийняттям Центральною виборчою комісією постанови від 5 листопада 2012 року № 1931 «Про неможливість достовірного встановлення підсумків голосування та результатів виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року в одномандатних виборчих округах № 94, 132, 194, 197 та 223», відбулися повторні вибори народних депутатів України у п’яти округах для заповнення мажоритарних місць у парламенті, які залишилися вільними.

    Відповідно до Закону України «Про повторні вибори народних депутатів України в одномандатних виборчих округах №№ 94, 132, 194, 197, 223» повторні вибори народних депутатів України в одномандатних виборчих округах №№ 94, 132, 194, 197, 223 (далі - повторні вибори депутатів) призначено на 15 грудня 2013 року.

    Повторні вибори відбулися на п'яти одномандатних виборчих округах у Черкаській, Миколаївській, Київській областях та Києві:

    -  № 94 — міста Обухів, Васильків, Васильківський, Обухівський райони Київської області;
    - № 132 — місто Первомайськ, Арбузинський, Братський, Врадіївський, Кривоозерський, Первомайський райони Миколаївської області;
     -  № 194 — місто Черкаси (Придніпровський район, частина Соснівського району, виборчі дільниці № 711039 — 711042, 711044, 711049, 711080 — 711100);
     - № 197 — міста Канів, Золотоноша, Черкаси (частина Соснівського району, виборчі дільниці № 711030 — 711038, 711068 — 711073), Золотоніський район, частина Канівського (виборчі дільниці № 710264, 710265, 710267 — 710273, 710275 — 710279, 710286, 710288, 710292 — 710297, 710304 — 710309), частина Черкаського (виборчі дільниці № 710691, 710696, 710697, 710700, 710701, 710706, 710709, 710710, 710711 — 710713, 710716 — 710719, 710722 −710725, 710735, 710736) районів Черкаської області;
    -  № 223 — місто Київ (частина Шевченківського району, виборчі дільниці № 800965, 800968 — 800974, 800976 — 801066).

    На підставі зазначеного, та враховуючи те, що повторні вибори відбуваються лише в окремих округах, справи, які пов’язані з повторними виборами народних депутатів 15 грудня 2013 року підсудні лише тим судам, які знаходяться в межах одномандатних виборчих округів № 94, 132, 194, 197 та 223.

Статистичні показники розгляду справ

    Аналізуючи статистичні показники результатів розгляду вказаними вище судами спорів з приводу розгляду справ пов’язаних з виборами народних депутатів України у 2013 році, вбачається наступне.

Законодавцем визначено певні особливості  провадження справ, пов’язаних з виборчим процесом народних депутатів, а саме: про уточнення списку виборців та  щодо  дій  чи  бездіяльності  засобів  масової  інформації, підприємств,  установ,  організацій,  їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, що порушують законодавство  про  вибори.

Такі позови, відповідно до норм ст.ст. 173, 174 КАС України подаються  до  місцевого загального  суду  як адміністративного суду за місцем вчинення дії чи  місцем,  де ця дія повинна бути вчинена.

Судами першої інстанції, які входять до Київського апеляційного адміністративного округу за вказаний період було розглянуто 90 справ, які пов’язані з повторними виборами народних депутатів України 15 грудня 2013 року.

Звертаю увагу на те, що 45 адміністративних позовів, які стосувались уточнення списків виборців шляхом включення до таких списків щодо Територіального виборчого округу № 223 розглянуто Шевченківським районним судом міста Києва. З них: 33 адміністративні позови залишено без розгляду у зв’язку з пропуском строку звернення до суду, встановленого статтями 172-177 КАС України; 11 позовних заяв про зобов’язання включити до списків виборців – задоволено в повному обсязі та 1 адміністративний позов залишено без задоволення.

Також, значна кількість виборчих справ вказаної категорії щодо Територіального виборчого округу № 194 була розглянута Придніпровським районний судом міста Черкаси, а саме 37 справ, серед яких 2 адміністративні позови – залишено без розгляду, у зв’язку з пропуском строків звернення до суду; 4 позовні заяви – повернуто особам, які їх подали, після не усунення недоліків; за результатами розгляду 30 позовних заяв ухвалено постанови про задоволення вимог; та по 1 адміністративному позову прийнято постанову про відмову у задоволені вимог в повному обсязі.

Крім того, 2 адміністративні позови зазначеної категорії (уточнення списків виборців) щодо Територіального виборчого округу № 197 розглянуто Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області та задоволено в повному обсязі.

Канівським міськрайонним судом Черкаської області розглянуто у зазначений період 1 справу, пов’язану з розміщенням та поширенням недостовірної інформації стосовно кандидата в народні депутати України 15.12.2013р. по одномандатному виборчому округу №197 на повторних виборах, за результатами розгляду якої у задоволені адміністративного позову було відмовлено.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 172 КАС України, рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських (в тому числі міст Києва та Севастополя), районних у містах виборчих комісій щодо підготовки та проведення місцевих виборів; територіальних (окружних) виборчих комісій щодо підготовки та проведення виборів Президента України, народних депутатів України; обласних комісій з референдуму і комісії Автономної Республіки Крим з всеукраїнського референдуму, а також членів зазначених комісій оскаржуються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії.

Так, Черкаським окружним адміністративним судом за вказаний період було розглянуто 4 позовні заяви, пов’язані з оскарженням рішень, дій та бездіяльності Окружних виборчих комісій Територіального виборчого округу № 194 та ухвалено постанови, якими відмовлено в задоволені адміністративних позовів в повному обсязі.

Також, 1 адміністративну справу щодо оскарження дій, бездіяльності та рішення Окружної виборчої комісії з повторних виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу № 94 за результатами розгляду якої винесено постанову, якою відмовлено у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Приписами ч. 3 ст. 172  КАС України визначено, що рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії не пов’язані з встановленням результатів виборів чи всеукраїнського референдуму оскаржуються до Київського апеляційного адміністративного суду. Тобто такі справи Київський апеляційний адміністративний суд вирішує як суд першої інстанції.

За період виборчого процесу повторних виборів народних депутатів України, які відбулись 15 грудня 2013 року, до Київського апеляційного адміністративного суду надійшло 3 апеляційні скарги, пов’язані з виборчим процесом, за результатами перегляду яких апеляційним судом постановлені ухвали про залишення апеляційних скарг без задоволення, а постанов судів першої інстанції – без змін.

Згідно даних офіційної статистичної звітності до Київського ААС як до суду першої інстанції з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року надійшло 26 адміністративних позовів, пов’язаних із виборчим процесом, а саме щодо повторних виборів народних депутатів України 15 грудня 2013 року.

За результатами розгляду позовних заяв, Київським апеляційним адміністративним судом 6 позовних заяв залишено без розгляду - у зв’язку з пропуском строку на оскарження, 2 адміністративні позови повернуто заявникам (з них один позов - у зв’язку із  неусуненням недоліків, які було залишено без руху, один позов - у зв’язку з непідсудністю Київському апеляційному адміністративному суду).

По 18 позовним заявам відкрито провадження у справі, з них: із прийняттям постанови по 17 заявам, у тому числі у 2 із частковим задоволенням позову; та з прийняттям ухвали про закриття провадження по 1 заяві у зв’язку з відмовою від адміністративного позову.

До Вищого адміністративного суду України були оскаржені в апеляційному порядку 13 рішень Київського апеляційного адміністративного суду, з них 9 рішень залишено без змін,  1 рішення скасовано; 1 апеляційну скаргу залишено без розгляду у зв’язку з пропуском строку для апеляційного оскарження, 1 апеляційну скаргу повернуто у зв’язку з не усуненням недоліків позовних заяв, які було залишено без руху, та по 1 апеляційній скарзі відмовлено у відкритті провадження.

Дані показники свідчать про переважно правильне застосування Київським апеляційним адміністративним судом та судами, які знаходяться в межах Київського апеляційного адміністративного округу норм процесуального та матеріального права при вирішенні адміністративних справ, пов’язаних із повторними виборами народних депутатів України у 2013 році.

 Загальні питання правового регулювання правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом народних депутатів України

Стаття 38 Конституції України гарантує громадянам право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 69 Конституції України, народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.
Згідно зі статтею 71 Конституції України, вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування; виборцям гарантується вільне волевиявлення.

Питання організації, порядок проведення виборів народних депутатів, здійснення виборчого процесу, його забезпечення та гарантування врегульовані Законом України «Про вибори народних депутатів України».

Так, відповідно до ч. 9 ст.108 вказаного Закону рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, членів цих комісій, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, кандидатів, їхніх довірених осіб, партій, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, офіційних спостерігачів, що порушують законодавство про вибори, можуть бути оскаржені до суду в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Статтями 172 - 179 КАС України встановлено особливості розгляду виборчих спорів адміністративними судами, норми вказаних статей є спеціальними порівняно з іншими нормами КАС України, а тому суди повинні враховувати, що ці норми мають пріоритет над іншими нормами КАС України.

Також, потрібно зазначити, що окремі норми вказаних статей є бланкетними, а тому для правильного розуміння положень та окремих процесуальних інститутів, визначених цими нормами, необхідно застосовувати положення інших законодавчих актів.

З метою позначення усіх процедурних дій, спрямованих на підготовку і проведення виборів, законодавець послуговується терміном «виборчий процес», етапи якого встановлено ч.5 ст.11 Закону України «Про вибори народних депутатів України».

Так, вказаною нормою передбачено такі етапи виборчого процесу:

-  висування кандидатів у депутати;
-  утворення виборчих комісій (крім Центральної виборчої комісії);
-  реєстрація кандидатів у депутати;
-  проведення передвиборної агітації;
-  утворення спеціальних виборчих дільниць, що існують на тимчасовій основі;
-  складання списків виборців, їх перевірка та уточнення;
-  голосування;
-  підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування;
-  встановлення результатів виборів депутатів та їх офіційне оприлюднення;
-  припинення повноважень окружних та дільничних виборчих комісій.

При цьому кожна окрема процедура складається з послідовності певних дій, для яких характерні певні часові рамки, і відповідного кола суб’єктів.

Суб’єктами виборчого процесу, згідно ст. 12 ЗУ «Про вибори народних депутатів України», є:

- виборець
- Центральна   виборча  комісія, а  також   інша  виборча  комісія,  утворена  відповідно до цього Закону
-  партія, що  висунула   кандидата у депутати
- кандидат у  депутати зареєстрований у  порядку,  встановленому  цим  Законом
- офіційний  спостерігач від  партії,  яка висунула  кандидатів у  депутати у  загальнодержавному  окрузі,  від  кандидата у   депутати в одномандатному окрузі, від  громадської  організації, який  зареєстрований  у  порядку, встановленому цим Законом.

У  відповідності  до ч. 1  ст. 172 КАС України право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб'єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а у  випадках, передбачених  ст. 174 КАС України й   виборча  комісія.

Зокрема, адміністративними судами, як  судами першої   інстанції  у зазначених  справах   є:

1.     Місцеві загальні суди, як адміністративні (оскарження рішень, дій чи  бездіяльності дільничних виборчих комісій та членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів  масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників  засобів  масової  інформації, що порушують  законодавство про  вибори).
2.    Окружні адміністративні суди (оскарження рішень, дій чи бездіяльності окружних виборчих комісій щодо підготовки та проведення виборів народних депутатів України, а також членів цих комісій; оскарження рішень, дій або  бездіяльності органів виконавчої  влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб; оскарження дій або бездіяльності кандидатів, їх довірених осіб, партій та  офіційних  спостерігачів).
3.    Київський апеляційний адміністративний суд (виступає як суд першої   інстанції у справах про оскарження рішень, дій або бездіяльності Центральної   виборчої комісії (окрім рішень, дій або бездіяльності щодо встановлення нею результатів  виборів); виступає  як  суд апеляційної інстанції у справах, розглянутих окружними адміністративними судами та місцевими загальними судами, як адміністративними, які  знаходяться  у  межах  його  територіальної   юрисдикції).
4.    Вищий адміністративний суд України (виступає як суд першої інстанції у  справах  про оскарження  рішень, дій або бездіяльності Центральної   виборчої комісії щодо встановлення нею результатів  виборів; він  також є судом  апеляційної інстанції у  справах, розглянутих Київським  апеляційним адміністративним судом відповідно до ч. 3 ст. 172 КАС України (оскарження усіх рішень ЦВК, окрім встановлення нею  результатів   виборів).
Важливим є й те, що відповідно до пункту 6 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється лише на спори стосовно правовідносин, які виникли в межах виборчого процесу й стосувалися підготовки та проведення виборів, і які розглядаються за особливостями, встановленими статтями 172 - 179 КАС України. Спори, які виникли поза межами виборчого процесу або не стосуються виборчого процесу (проведення та підготовки виборів), не належать до виборчих спорів у розумінні КАС України, а тому визначення судової юрисдикції таких спорів та їх розгляд здійснюється в загальному порядку.

Особливостями розгляду виборчих спорів, встановленими статтями 172 - 179 КАС України, не врегульовано питання щодо підсудності кількох пов'язаних між собою вимог, тому необхідно керуватися положеннями статті 21 КАС України.

За вибором позивача визначається територіальна підсудність виборчої справи щодо пов'язаних вимог, якщо одна з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а інша вимога (вимоги) - іншому окружному адміністративному суду. У такому ж порядку визначається територіальна підсудність виборчої справи щодо пов'язаних вимог, якщо ці вимоги підсудні різним місцевим загальним судам як адміністративним судам (абз. 2 ч. 1 ст. 21 КАС України).

Якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу повинен розглядати окружний адміністративний суд, якому підсудна хоча б одна з вимог (абз. 3 ч. 1 ст. 21 КАС України).

Водночас слід мати на увазі, що у випадку, коли справа за позовною заявою щодо однієї з вимог у виборчому спорі підсудна Київському апеляційному адміністративному суду як суду першої інстанції, а щодо іншої вимоги (вимог) - іншому адміністративному суду (окружному адміністративному суду чи місцевому загальному суду як адміністративному суду), таку справу розглядає Київський апеляційний адміністративний суд незалежно від того, чи знаходяться ці інші суди у межах територіальної юрисдикції Київського апеляційного адміністративного суду як суду апеляційної інстанції (абз. 4 ч. 1 ст. 21 КАС України).

Значна увага при розгляді адміністративних справ, пов’язаних з виборчим процесом приділяється дотриманню судами процесуальних строків.

Так, питання застосування строків подання позовної заяви у виборчому спорі визначається частинами шостою - восьмою статті 172 КАС України.

Зокрема, позовну заяву до адміністративного суду щодо вирішення виборчого спору може бути подано у п'ятиденний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності (ч. 6 ст. 172 КАС України). Цей строк є загальним.

Частиною восьмою статті 172 КАС України передбачено спеціальний строк звернення до суду, який залежить від дня подання позовної заяви, зокрема позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності дільничної виборчої комісії, членів цих комісій, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування на дільниці, може бути подано до адміністративного суду у дводенний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.

Частиною восьмою статті 172 КАС України встановлено дводенний строк подання позовних заяв до суду стосовно рішень, дій чи бездіяльності лише дільничної виборчої комісії, членів цих комісій, що мали місце лише в день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування на дільниці.

Що ж до подання позовних заяв стосовно рішень, дій чи бездіяльності інших виборчих комісій, членів цих комісій, то вони подаються в п'ятиденний строк, встановлений частиною шостою статті 172 КАС України.

День прийняття рішення, вчинення дії та останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення, не зараховується для обчислення строків на подання позовної заяви (ч. 1 ст. 103, ч. ч. 1, 4 ст. 179 КАС України).

Важливим елементом цих строків є момент їх початку, який визначається днем прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності. Це перша відмінність строку звернення до суду щодо вирішення виборчих спорів від строку звернення до суду в інших спорах адміністративної юрисдикції, в яких, як правило, цей строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Строк розгляду судом адміністративного спору, у тому числі й виборчого, на відміну від строку звернення до суду є процесуальним строком.

Загальним строком розгляду виборчого спору є дводенний строк після надходження позовної заяви (ч. 11 ст. 172 КАС України). Цей строк з урахуванням приписів частини першої статті 103 КАС України починається з дня, що настає після дня, в який надійшла позовна заява.

Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли до дня голосування, тобто до двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування, вирішуються адміністративним судом у дводенний строк, але не пізніше ніж за дві години до початку голосування.

Такі ж граничні строки встановлені для розгляду адміністративних справ щодо уточнення списку виборців. Зокрема, такі справи розглядаються у дводенний строк після надходження позовної заяви, але не пізніше ніж за два дні до дня голосування (ч. 4 ст. 173 КАС України).

Одним із спеціальних строків розгляду виборчих спорів є невідкладний розгляд справи.

Так, відповідно до частини четвертої статті 173 КАС України суд вирішує адміністративну справу щодо уточнення списку виборців у дводенний строк після надходження позовної заяви, але не пізніше ніж за два дні до дня голосування, а якщо позовна заява надійшла за два дні до дня голосування, - невідкладно.

Судові рішення, ухвалені судами першої інстанції та Київським апеляційним адміністративним судом як судом першої інстанції за наслідками розгляду виборчих справ, визначених статтями 172 - 175 КАС України, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

У порядку і строки, передбачені статтею 177 КАС України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені всі рішення, в тому числі ухвалені судом першої інстанції в день голосування.

Апеляційні адміністративні суди переглядають судові рішення місцевих адміністративних судів (місцевих загальних судів як адміністративних судів та окружних адміністративних судів), які знаходяться у межах їхньої територіальної юрисдикції, в апеляційному порядку як суди апеляційної інстанції (ч. 2 ст. 20 КАС України). Рішення Київського апеляційного адміністративного суду як суду першої інстанції щодо справ про оскарження рішень, дій або бездіяльності ЦВК у правовідносинах, пов'язаних з виборчим процесом, переглядає в апеляційному порядку Вищий адміністративний суд України як суд апеляційної інстанції.

Винятком із цього правила є рішення Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції, які набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені (ч. 3 ст. 177 КАС України).

Рішення суду апеляційної інстанції у виборчих спорах є остаточними (ч. 9 ст. 177 КАС України) та не підлягають оскарженню. Тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо спорів, пов'язаних з виборчим процесом, не можуть бути переглянуті в касаційному порядку.

Крім того, рішення судів у виборчих спорах не може переглядати Верховний Суд України (ч. 4 ст. 20, ч. 10 ст. 177 КАС України), в тому числі й за правилами, встановленими статтями 235 - 244 2 КАС України.

Слід зазначити, що не допускається розгляд у порядку скороченого провадження адміністративних справ щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом (ч. 11 ст. 1832 КАС України). Водночас необхідно враховувати, що за наявності підстав, передбачених частиною четвертою статті 122 КАС України, така справа може бути розглянута в порядку письмового провадження, але за особливостями, встановленими статтями 172 - 179 КАС України.

Приписами ч. 4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Проте, непоодинокими є випадки, коли суди не дотримуються зазначених особливостей та здійснюють розгляд виборчих справ без дотримання вищенаведеного.

Наприклад, постанова Шевченківського районного суду міста Києва від 12 грудня 2013 року по справі № 761/33390/13-а ухвалена в порядку письмового провадження, на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, хоча в мотивувальній частині даного рішення зазначено, що позивач в судовому засіданні позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені в ньому.

Оскільки це судове рішення не оскаржувалось в апеляційному порядку, автори узагальнення вважають зазначити, що суд першої інстанції допустив помилку при застосуванні процесуальних норм щодо вирішення даного спору.

Позовна заява у спорах, пов'язаних з виборчим процесом, залишається без розгляду, якщо позивач пропустив строк звернення до суду.

Оскільки частиною п'ятою статті 179 КАС України встановлено, що позовні заяви у спорах, пов'язаних з виборчим процесом, подані з пропущенням строку, залишаються без розгляду, то положення частини першої статті 100 цього Кодексу в цих спорах не застосовуються.

У разі пропущення строку звернення до суду позовні заяви у спорах, пов'язаних з виборчим процесом, залишаються судами без розгляду на будь-якій стадії проходження справи в суді: відкриття провадження, в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи (ч. 2 ст. 100 КАС України). Таким же чином вирішується питання апеляційним судом у разі виявлення подібної підстави для залишення без розгляду позовної заяви в суді апеляційної інстанції під час перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції.

Ґрунтовно дослідивши розглянуті в 2013 році справи, пов’язані з повторними виборами народних депутатів України, та проаналізувавши результати їх перегляду судами в апеляційному порядку, вважаю за необхідне зазначити, що в цілому судами чітко і послідовно дотримуються вказані вище норми виборчого законодавства.

Підтвердженням даного факту є й відсутність скасованих рішень, а саме ухвал про залишення адміністративних позовів без розгляду судами апеляційних інстанцій.

У випадках звернення осіб, які мають право голосу на відповідних виборах, з позовом про уточнення списку виборців, зокрема про включення або виключення зі списку інших осіб, суди відповідно до частини другої статті 53 КАС України повинні в разі можливості залучити їх (інших осіб) до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача або відповідача залежно від заявлених вимог.

Частиною другою статті 173 КАС України визначено територіальну підсудність таких справ, зокрема встановлено, що адміністративні справи щодо уточнення списку виборців розглядає місцевий загальний суд як адміністративний суд за місцезнаходженням відповідної комісії. З цієї норми випливає, що такі спори предметно також підсудні місцевому загальному суду як адміністративному суду. Отже, цьому суду предметно підсудні всі спори незалежно від того, хто є відповідачем (окружна виборча комісія, орган ведення Державного реєстру виборців, дільнична виборча комісія тощо) у справі.

Відповідачами у таких справах є виборчі комісії або органи ведення Державного реєстру виборців залежно від того, в кого з них знаходиться список виборців. Якщо уточнений список виборців переданий відповідній дільничній виборчій комісії, то вона є належним відповідачем у такій справі. Слід мати на увазі, що залежно від виборів попередні списки виборців можуть бути передані не тільки на відповідній дільничній виборчій комісії, а й окружній виборчій комісії, при зверненні до якої виборець також має право порушувати питання про неточності у списках, у тому числі невключення, неправильне включення або виключення зі списку виборців його особисто або інших осіб.

Ураховуючи швидкоплинність виборчого процесу та передачу списку виборців виборчим комісіям різного рівня, необхідно, щоб у цій категорії справ орган ведення Державного реєстру виборців та дільнична виборча комісія були відповідачами. У будь-якому разі суд при розгляді такого адміністративного позову звертається до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців із запитом щодо уточнення відомостей про виборця (ч. 3 ст. 173 КАС України).

У разі відсутності таких відомостей, що повинні містити інформацію про наявність чи відсутність позивача або особи, якої стосується позов, у списку виборців, суд не може розглянути спір про включення виборця до списку, оскільки є ймовірність подвійного включення однієї особи до кількох списків виборців.

Варто наголосити на тому, що вказана категорія виборчих справ є достатньо розповсюдженою і серед всіх інших категорій.

Суди під час розгляду та вирішення згаданих спорів повинні неухильно дотримуватися положень частини четвертої статті 173 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд вирішує адміністративні справи щодо уточнення списку виборців у дводенний строк після надходження позовної заяви, але не пізніше ніж за два дні до дня голосування, а якщо позовна заява надійшла за два дні до дня голосування, - невідкладно. При цьому суди повинні враховувати, що зміна процесуального законодавства щодо порядку та строку розгляду цих справ не є порушенням права на звернення до суду.

Дотримання судами норм матеріального права, характерні помилки у правозастосуванні та причини їх виникнення

Проаналізувавши статистичні дані за даною категорією справ можна дійти висновку, що суттєвих проблемних питань при застосуванні адміністративними судами законодавства під час розгляду справ із виборами народних депутатів України у 2013 році, а саме щодо повторних виборів народних депутатів України, які відбулись 15 грудня 2013 року, загалом не виникало.

За результатами таких даних можна зробити висновок, що суди при розгляді справ, пов’язаних із застосуванням положень Закону України «Про вибори народних депутатів України», в основному, правильно застосовують норми чинного законодавства.

Зокрема, суди переважно розглядають справи про уточнення списку виборців та включення до такого списку; щодо скасування постанов Центральної виборчої комісії України про відмову у реєстрації у кандидати в народні депутати України та справи про зобов’язання ЦВК внести зміни до відповідних постанов стосовно інформації про кандидатів.

Варто зазначити, що при розгляді справ, пов’язаних з уточненням списків виборців та включення до таких списків, судами вірно застосовувались норми матеріального та процесуального права, зокрема особлива увага приділялась строкам звернення до суду з відповідним позовом.

Як приклад, ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 13 грудня 2013 року по справі № 761/33559/13-а адміністративний позов позивача до дільничної виборчої комісії №57 Територіального виборчого округу №223 про  включення до списків виборців – залишено без розгляду, у зв’язку із закінченням 12.12.2013 року о 24-00 годині дводенного терміну оскарження, а даний позов подано 13.12.2013 року, тобто з пропуском  строку на звернення до суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 179 КАС України, днем подання позовної заяви є день її надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв, встановлені статтями 172-177 КАС України, не може бути поновлено. Позовні заяви, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.
Також, Канівським міськрайонним судом Черкаської області ґрунтовно досліджено адміністративний позов кандидата у народні депутати України по одномандатному виборчому округу №197 на повторних виборах народних депутатів України 15 грудня 2013 року Даценка Леоніда Миколайовича до Газети «ЧАС ПІК» головного редактора Зелененька Андрія Андрійовича про визнання дій засобу масової інформації протиправними і такими, які порушують законодавство про вибори та результатами розгляду винесено постанову про відмову у задоволені позовної заяви.

Як вбачається з постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 28 листопада 2013 року, кандидат у народні депутати України по одномандатному виборчому округу №197 на повторних виборах народних депутатів України 15 грудня 2013 року Даценко Леонід Миколайович звернувся з позовом в суд до відповідача про визнання дій засобу масової інформації протиправними і такими, які порушують законодавство про вибори, посилаючись на те, що 20.11.2013 року в газеті «ЧАС ПІК» № 47 (443) було розміщено та поширено недостовірну, наклепницьку інформацію в зневажливій та образливій формі стосовно нього, як кандидата  в народні депутати України 15.12.2013р. по одномандатному виборчому округу №197 на повторних виборах.

При дослідженні даної справи, судом зроблено висновок про те, що відповідач діяв в межах повноважень, наданих Законами України «Про друковані засоби масової інформації», «Про інформацію» і ніяким чином не порушив законодавство про вибори та зазначив, що поширення відповідачем спірної інформації є не чим іншим, як  задоволенням громадського інтересу у політичній дискусії під час виборчої кампанії та до тих політичних  фігур, які в ній беруть участь.

Крім того, вказаний висновок суду першої інстанції кореспондується з твердженням Європейського суду з прав людини в рішенні у справі «Торгер Торгерсон проти Ісландії від 25 червня 1992 року та в рішенні у справі «Де Гез і Гійселс проти Бельгії» від 24 лютого 1997 року, відповідно до якого  преса відіграє дуже важливу роль у демократичному суспільстві, її обов'язком є поширювати в спосіб, сумісний з обов'язками та відповідальністю, інформацію та ідеї з усіх питань, що становлять громадський інтерес. У преси є завдання їх поширювати, а у громадськості - право їх отримувати. Якби було інакше, преса не могла б виконувати свою роль «вартового собаки демократії».

    Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2013 року, постанова Канівського міськрайонного суду Черкаської області була залишена без змін, як така, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Особливих проблем при вирішенні даної категорії справ не встановлено, водночас мали місце поодинокі випадки неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, певні труднощі виникали у судів при розгляді справ, пов’язаних оскарженням постанов Центральної виборчої комісії України  про реєстрацію у кандидати в народні депутати.

Так, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2013 року по справі № 875/26/13-а частково задоволено позов Шпаковича Володимира Володимировича до Центральної виборчої комісії, третя особа без самостійних вимог на предмет спору – Романюк Віктор Миколайович про визнання бездіяльності протиправною та скасування постанови та визнано протиправною та скасовано Постанову Центральної виборчої комісії від 21 жовтня 2013 року № 226 в частині реєстрації кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 94 на повторних виборах народних депутатів  України 15 грудня 2013 року Романюка Віктора Миколайовича (народився 28 серпня 1975 року в селі Зірне Березнівського району Рівненської області, громадянин України, протягом останніх п'яти років проживає на території України, освіта вища, тимчасово не працює, безпартійний, проживає в місті Васильків Київської області, судимість відсутня, суб'єкт висування - політична партія Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»).

Керуючись приписами Закону України «Про вибори народних депутатів України», суд прийшов до висновку, що Романюком Віктором Миколайовичем не дотримана вимога Конституції України та Закону України «Про вибори народних депутатів України» щодо проживання в Україні протягом останніх п'яти років на день проведення повторних виборів народних депутатів України 15 грудня 2013 року, і, таким чином, він не має права бути обраним народним депутатом України, а тому постанова ЦВК підлягає скасуванню.

Також, судом зроблено висновок про необґрунтованість вимог позивача щодо визнання протиправною бездіяльності Центральної виборчої комісії, так як законодавством не визначені строки, в які Центральна виборча комісія має розглянути з власної ініціативи питання щодо порушення законодавства України про вибори і референдуми.

Проте, суд апеляційної інстанції – Вищий адміністративний суд України з такими висновками суду не погодився.

Зокрема, в постанові Вищого адміністративного суду України, зазначено, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, які ґрунтуються на всебічно, повно та об’єктивно досліджених доказах по справі. Зокрема, щодо того, що останній річний період, з п'яти необхідних Романюк В.М.  в Україні не проживає, а тому він не має права бути обраним народним депутатом України (з 15 грудня 2012 року по 29 листопада 2013 року він перебував за межами України 309 днів, на момент його реєстрації кандидатом у народні депутати цей термін становив 270 днів, а на час розгляду справи – безперервно 10 місяців).

У той же час колегія суддів апеляційної інстанції вирішила, що суд першої інстанції неправильно зробив висновки, що вказаний факт є підставою для скасування  постанови ЦВК № 226 від 21.10.2013 року та не залишив позов в цій частині без розгляду.

Зокрема, судом встановлено, що ЦВК, отримавши інформацію про не проживання Романюка В.М. в Україні протягом останніх п’яти років, зобов’язана була самостійно дослідити вказані обставини, та за наявності цих обставин, самостійно скасувати реєстрацію кандидата у депутати, як такого, що не має право бути обраним. На переконання суддів ВАСУ, не вчинення  цих дій є протиправною бездіяльністю ЦВК, якою порушуються  Конституція та законодавство про вибори.

На підставі вказаного, 04 грудня 2013 Вищим адміністративним судом України прийнято постанову, якою скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду  від 01.12.2013р. по справі № 875/26/13-а;

- позовні вимоги Шпаковича В.В.  до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною бездіяльності ЦВК, визнання протиправною та скасування постанови про реєстрацію Романюка В.М. кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 94 – задоволено частково;
- визнано протиправною бездіяльність ЦВК щодо не прийняття рішення  про скасування реєстрації кандидата у депутати Романюка В.М. в одномандатному виборчому окрузі № 94 на повторних виборах народних депутатів України 15 грудня 2013 року;
-  зобов’язано Центральну виборчу комісію скасувати  реєстрацію кандидата у народні депутати  України Романюка В.М., який балотується  в одномандатному виборчому окрузі № 94 на повторних виборах народних депутатів України 15 грудня 2013 року;
- залишено без розгляду позовні вимоги Шпаковича В.В.  до ЦВК у частині визнання протиправною та скасування постанови ЦВК № 226 від 21.10.2013р.

Слід зазначити, що досліджені статистичні показники свідчать про правильне застосування Київським апеляційним адміністративним судом норм процесуального та матеріального права при вирішенні виборчих справ, пов’язаних з оскарженням постанов Центральної виборчої комісії про відмову у реєстрації кандидатами в народні депутати України та про зобов’язання внести зміни до постанов ЦВК про реєстрацію кандидатів.

Як вбачається, з постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року по справі № 875/18/13-а у задоволені адміністративного позову Жорнового Анатолія Степановича до Центральної виборчої комісії України про скасування постанови № 342 від 18.11.2013 в частині відмови в реєстрації його кандидатом в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 94 на повторних виборах народних депутатів України 15.12.2013; зобов`язання зареєструвати Жорнового Анатолія Степановича кандидатом в народні депутати України у одномандатному виборчому окрузі № 94 на повторних виборах народних депутатів України 15.12.2013 року – відмовлено в повному обсязі.

Судом вірно зазначено, що частина 2 статті 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України», встановлює перелік головних умов реєстрації кандидатів у депутати, висунутих у одномандатних виборчих округах шляхом самовисування.

Аналіз змісту зазначеної вище правової норми вказує, що для виконання умов реєстрації кандидатом у депутати  громадянин, який балотується в одномандатному виборчому окрузі в порядку самовисування, зобов’язаний особисто надати до ЦВК належним чином оформленні документи. До переліку таких документів віднесено: заяву про самовисування, у якій обов’язково має бути зазначено вказане вище зобов’язання.

Тобто законодавець чітко визначив, які саме відомості в обов’язковому порядку мають бути зазначені кандидатом у народні депутати в його заяві про самовисування. Допущені позивачем порушення не можуть вважатися помилками чи неточностями, оскільки зазначення  відомостей про зобов'язання  у  разі  обрання  депутатом припинити діяльність,  яка  відповідно  до Конституції  України та законів України несумісна з мандатом народного депутата України, є імперативним приписом п. 1 ч. 2 ст. 55 Закону.

Київським апеляційним адміністративним судом ґрунтовно досліджено матеріали та фактичні обставини справи та зроблено висновок про те, що ЦВК правомірно відмовили Жорновому Анатолію Степановичу в реєстрації кандидатом у народні депутати України відповідно до ст. 55 Закону, а тому підстави для скасування оскаржуваної постанови були відсутні.

Зокрема, за «виборчий період», пов’язаний з проведенням повторних виборів народних депутатів України 15 грудня 2013 року, судом було розглянуто 16 справ зазначеної категорії та ухвалено відповідні постанови, жодна з яких не скасована в апеляційному порядку.

Аналогічною є й практика розгляду виборчих справ, пов’язаних з уточненням списків виборців, так як жодне рішення судів перших інстанцій не було оскаржене в апеляційному порядку.

Висновки

За результатами проведеного узагальнення слід зробити висновок, що суди при розгляді справ, пов’язаних із застосуванням положень Закону України «Про вибори народних депутатів України», в основному, правильно застосовують норми чинного законодавства.

Особливих проблем при вирішенні даної категорії справ не встановлено, водночас мали місце випадки неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, які проаналізовано.

За результатами проведеного узагальнення та з метою формування єдиної та правильної судової практики застосування норм законодавства при вирішенні даної категорії спорів вважаємо за доцільне матеріали даного узагальнення довести до відома суддів для вивчення та практичного використання.

Також, слід зазначити й про наявність прогалин у сфері регулювання виборчих правовідносин. Зокрема в частині норм, які захищають право виборців на законність набуття представницького мандата народними депутатами після оголошення результатів волевиявлення.


Суддя Київського апеляційного
 адміністративного суду                                     Л.В. Бєлова