Чи варто бути чесним з собою та яких наслідків очікувати після цього ?

Головуючий суддя в колегії Київського апеляційного адміністративного суду Наталія Троян оголосила рішення, у якому було задоволено апеляційну скаргу Головного управління Національної гвардії України на рішення Окружного адміністративного суду Києва. На додачу до вищесказаного ще було скасовано наказ про присвоєння звання «майор резерву» депутату Верховної Ради від фракції «Об’єднання самопоміч», колишньому командиру батальйону «Донбас» Семену Семенченку.

Український військовий, командир батальйону Донбас та депутат Верховної Ради 8 скликання від партії «Самопоміч». Брав участь у «першому» та «другому» Майданах, власник «Благодійного фонду Семена Семенченка», а у 2014 році взагалі був оголошений у розшук – усе це про Костянтина Гришина, або вже згаданого вище Семенченка. Але цікавішою є реакція політика на судове рішення.

Під час показань Семенченко сказав, що має не одну вищу освіту. Він вважає, що неважливо, у якому званні захищати країну. Водночас йому вдалося звинуватити командування Нацгвардії у вибірковості щодо перегляду рішення про присвоєння військового звання. За його словами, вони так само присвоювалися й іншим добровольцям, але щодо жодного з них не проводилися службові перевірки. Депутат також заявив про проявлене недбальство командуванням Нацгвардії під час оформлення добровольців на службу й присвоєння їм військових звань.

Апелянт в особі представника Нацгвардії Дмитра Щетиніна наголошував, що суд першої інстанції, ухваливши рішення про скасування наказу щодо позбавлення Семенченка військового звання «майор запасу», взяв до уваги не всі обставини та докази неправомірності присвоєння колишньому комбату офіцерського звання «майор резерву». Зокрема, Щетинін зазначив, що без надання для ознайомлення військового квитка офіцера запасу й документів, що визначають належність до офіцерського складу, йому не мали права присвоювати військове звання «майор резерву».

Представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі з урахування додаткових доказів, наданих до суду апеляційної інстанції. А от позивачі пішли протилежним шляхом і заперечували проти скарги Головного правління Національної гвардії України та просили суд відмовити в її задоволенні. Після цього Семенченко, наш так званий «майор резерву»,  геть інакше заспівав: заперечував проти апеляційної скарги, але відмовився від надання пояснень, обмежившись промовою у судових дебатах. Цей соловейко виявився неспівучим.

Якщо копнути глибше, у напрямку гвардії, то виявляється є лист, який надійшов до військової прокуратури. Згідно з ним було встановлено, що колишній командир є уродженцем Севастополя, і первинне військове звання офіцерського складу йому не було присвоєне. Ще один факт: на службу у військовому резерві документи, які він подав, ретельно не перевірялися через прийняття великої кількості громадян у стислі строки. У запасі Збройних Сил України особа теж не значилася, бо запит за попереднім місцем перебування на військовому обліку міста Севастополь не надсилався через його анексією Криму.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду не погодилась із висновками суду першої інстанції та навів підстави для позбавлення звання.

Представник позивача повідомив, що зі слів його довірителя відомо про присвоєння звання лейтенанта у 1998 році. Оцінивши доводи, колегія суддів дійшла висновку, що ця інформація є неправдивою. Оскільки Семенченко не реалізував свої повноваження щодо безпосереднього управління й не прийняв наказ, який забезпечить усунення порушень законодавства з питань проходження служби у військовому резерві.

Колегія суддів погодилася із висновками суду першої інстанції: командувач Національної гвардії України не наділений повноваженнями вносити зміни до наказу командира військової частини 3027 від 13.08.2014. Це є підставою для залишення без змін постанови Окружного адміністративного суду міста Києва.

Тож чи варто бути передусім чесним з собою? Як бачимо, відповідь на це питання неабияк знає Костянтин Гришин, або по-сучасному Семен Семенченко.