«Школа судової журналістики». День другий. Як студенти підкорювали суд

Студенти КУ імені Б. Грінченка в рамках проекту «Студентський блог. Складні речі простими словами» провели день у Подільському районному суді м. Києва. Учасникам «Школи судової журналістики» відчинили двері не тільки як вільним слухачам. Було показано деякі приховані кімнати, куди навіть суддям «зась!»

Спілкувалася зі студентами заступник керівника апарату Подільського районного суду м. Києва Юлія Чубко. Спочатку в лекційній формі було обговорено організаційні моменти та загальні аспекти судочинства. Така собі «ранкова вправа» перед майбутніми засіданнями. Також Юлія поділилася власними думками щодо реформування судової гілки влади та висвітленням судочинства в ЗМІ.

У першому засіданні студенти потрапили на розгляд банківської справи. І були здивовані! Для більшості суд – це кругообіг папірців та купа відкладених справ. А тут були і емоції, і експресія, і яскрава аргументація сторін.

Із ентузіазмом ми чекали другого засідання, де розглядалась уже кримінальна справа. Це був попередній розгляд, який пройшов спокійно та без баталій (через що, чесно кажучи, замутились).

Заразом під час перерв та вільного часу, поки суддя виносив рішення в нарадчій кімнаті, студентів ознайомили з обігом електронних документів – від подачі позовної заяви до винесення остаточного рішення. Запевняли, що це дуже зручно, адже ера «загублених» папірців може залишити суди назавжди. Але що ж станеться, коли виникнуть проблеми з головним сервером? Суд зупиниться! 

Чого ми не очікували від судів, то це емоційності, адже думали, що отримаємо класичні та прості реалії, а не американський серіальний варіант. А як виявилось, судочинство – це не тільки відповідальна робота в суддівському апараті з законами та документами (хоч і в електронному вигляді), але і купа людських факторів та переживань.

Леся Луцюк, учасниця проекту «Школа судової журналістики»