Facebook Twitter Youtube

Судові подкасти: судове засідання в режимі відеоконференції під час карантину

Учасниці: суддя-речниця Шостого ААС Оксана Епель, прессекретарка суду Ольга Шкіль. 
 
 
2 квітня 2020 року набули чинності зміни до Кодексу адмінсудочинства України, одна з яких дозволяє учасникам справи брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Із суддею-речницею говоримо про:
• різницю в проведенні відеоконференцій до та під час карантину;
• організацію проведення судового засідання в режимі відеоконференції як з боку учасника справи, так і суду;
• можливість для учасників справи після карантину брати участь у відеоконференції поза приміщенням суду. 

Учасниці розмови: суддя-речниця Шостого ААС Оксана Епель, прессекретарка суду Ольга Шкіль.
 
 
 

Ольга Шкіль, прессекретарка суду: Шановні слухачі, вас вітає Шостий апеляційний адміністративний суд. І ми продовжуємо записувати подкасти про роботу суду. Сьогодні будемо говорити про проведення судових засідань у режимі відеоконференції під час карантину.

2 квітня 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адмінсудочинства, серед яких  доповнення до статті 195, яка дозволяє учасникам справи під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

23 квітня 2020 року Державна судова адміністрація України затвердила Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв’язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду.

Первісно для проведення таких відеоконференцій було запропоноване програмне забезпечення «EasyCon».

Про різницю в проведенні відеоконференцій до та під час карантину, організацію проведення судового засідання в режимі відеоконференції та навіть про деякі кумедні випадки поговоримо із суддею-речницею Шостого ААС Оксаною Епель. 

Ольга Шкіль: Пані Оксано, розкажіть, будь-ласка, про новий порядок проведення відеоконференцій, який нині активно застосовується судами?

Оксана Епель, суддя-речниця Шостого ААС: Доброго дня, шановні слухачі, і всі ті, кому буде корисною ця інформацію.

Як відомо, на виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» Державна судова адміністрація вперше затвердила Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв’язку. Це відбулося 8 квітня 2020 року. Цим порядком вперше було встановлено, що система відеоконференцзв’язку – це комплекс технічних засобів і програмного забезпечення «EasyCon».

У подальшому, 23 квітня, вказаний наказ втратив чинність і затверджений новий порядок, яким передбачено можливість застосування у системі відеоконференцзв’язку всіх доступних суду та учасникам судового процесу засобів, що забезпечують проведення судових засідань у режимі відеоконференцзв’язку та відповідають вимогам законодавства.

Наразі деякі суди вже встигли провели судові засідання з використанням загальнодоступних програм таких, як: Zoom та Скайп.

Для мене більш прийнятним є саме EasyCon, а не Zoom чи Skype, оскільки ця програма надає можливість оперативно ідентифікувати особу за допомогою електронного ключа. А, наприклад, Skype вимагає більш швидкого та потужного інтернету для застосування, в іншому випадку виникають технічні проблеми та переривання зв’язку.

Чи має програма EasyCon, запропонована спочатку ДСА, бути в подальшому зручнішою за Zoom або Skype буде зрозуміло з часом, оскільки в доцільності будь-якої новації можна переконатися, лише використовуючи її протягом хоча б місяця або більше. Технічні продукти, попри свою зручність, часто мають і недоліки, які найкраще видно лише в роботі. Широковідомі загалу програми Skype і Zoom уже не один рік активно застосовуються, і, попри це, вони постійно удосконалюються, бо мають повністю відповідати запитам суспільства. Однак, на жаль, не всі суди забезпечені швидкісним і якісним інтернетом для використання вказаних програм. До того ж відкритим залишається питання забезпечення конфіденційності інформації, персональних даних і підтвердження особи, іі повноважень при використанні вказаних програм.

Ольга Шкіль: Завжди під час впровадження чогось нового, як правило, виникають непередбачувані проблеми і питання. Скажіть, з якими проблемами стикнулися саме ви і як їх вирішували?

Оксана Епель: Проблемним питанням залишається якість інтернету та необізнаність багатьох учасників справи щодо порядку реєстрації у будь-якій програмі, а також відсутність у них електронного ключа.

Отже, секретар судового засідання та працівники апарату суду в кожному такому випадку надають консультації та відповідну допомогу. Наприклад, особисто ми розробили покрокову інструкцію для учасників процесу з реалізації права на відеоконференцію, яку направляємо разом з пам’яткою про права й обов’язки.

Ольга Шкіль: За вашою оцінкою, чи зросло навантаження на секретаря судового засідання? Чи, навпаки, такий спосіб  проведення відеоконференції, коли одна або обидві сторони перебувають поза приміщенням суду, спростив роботу?

Оксана Епель: Однозначно скажу, що навантаження на секретаря судового засідання у зв’язку з організацією онлайн-засідання зросло й значно, оскільки тепер потрібно додатково докласти зусилля до такої організації. Наприклад, вчасно відправити процесуальну ухвалу суду про призначення відеоконференції, а в разі потреби й проконсультувати тих учасників, у яких виникають складнощі з реєстрацією чи поданням документів у електронній формі.

Ольга Шкіль: А як щодо трансляцій судового засідання у мережі інтернет? У яких випадках вона проводиться та чи здійснювалася уже трансляція засідань під вашим головуванням? 

Оксана Епель: Так, під моїм головуванням розглядалися такі справи. але це трохи інше. Такий розгляд здійснюється з метою дотримання принципів гласності та відкритості процесу. Здебільшого це випадки резонансних справ, до яких прикута увага громадськості та коли зала судових засідань не може вмістити кількість всіх охочих вільних слухачів,представників ЗМІ або громадськості.

Ольга Шкіль: Мабуть, моє наступне питання стане вже традиційним для наших подкастів. Яким є алгоритм моїх дій, якщо хочу взяти участь у розгляді справи в режимі відеоконференції з дому?

Оксана Епель: Для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватися з використанням власного електронного цифрового підпису та перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам.

У разі, якщо учасник не має електронного підпису, і таке буває, або ж сама обрана ним система не дозволяє реєстрацію з використанням такого електронного підпису, то учансик повинен попередньо зареєструватись в обрані системі з використанням логіну та паролю чи за допомогою інших, передбачених обраною системою засобів реєстрації. До того ж у своїй заяві про участь у судовому засіданні такий учасник справи повинен вказати про наявність або відсутність у нього електронного підпису. До речі, отримати власний цифровий підпис можна в одному з акредитованих центрів сертифікації ключів, і це не складно.

Потім слід зайти на офіційний веб-портал Судової влади України, у розділ «Участь у відеозасіданні». Якщо учасник справи обрав програму «EASYCON», треба зареєструватися з використанням власного електронного підпису в цій системі, або, якщо він обрав іншу, то у відповідній програмі.

Рішення про можливість підтвердити особу учасника справи, що не має електронного підпису, а також рішення про обрання системи, що буде використана для проведення судового засідання в режимі відеоконференції, приймає головуючий суддя у кожній справі окремо.

Учасник справи не пізніше, ніж за 5 днів до судового засідання, має подати заяву до суду про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. І не слід забувати, що копію такої заяви необхідно й іншим учасникам справи.

У заяві учасник справи обов’язково зазначає:

• назву суду;

 номер судової справи;

 дату та час судового засідання, у якому учасник бажає взяти участь у режимі онлайн;

 своє прізвище, ім’я та ім’я по батькові;

 свій статус у судовій справі;

 електронну адресу, яка використана ним для реєстрації в системі;

 назву самої системи, яка пропонується для проведення відеоконференцз’язку;

 номер телефону для зв’язку із судом;

 відмітку про наявність або відсутність електронного підпису.

Така заява учасника саме в день надходження до суду підлягає реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду та передається відповідному головуючому судді.

У разі, коли в судовому засіданні дистанційно беруть участь кілька учасників, то секретар судового засідання засобами телефонного або електронного зв’язку з’ясовує й узгоджує з усіма учасниками судового процесу наявність у них відповідного програмного забезпечення та можливість його використання для проведення судового засідання.

Далі головуючий суддя ухвалює рішення про можливість проведення засідання в режимі відеоконференції за умови наявності в суді відповідної технічної можливості такої, як: наявність обладнання, можливість його використання у визначений день і час або ж наявність швидкісного та якісного інтернету, щоб застосувати запропоновану учасником справи програму. Головуючий інформує про це секретаря судового засідання.

Саме ж судове засідання в режимі онлайн-конференції відбувається в призначений і час, зазначений в ухвалі суду, і складається з багатьох етапів. Про такі етапи доречно було б сказати, і питання щодо проведення самого судового засідання в режимі онлайн-конференції надходять доволі часто від учасників справи. Однак це буде доволі довга розповідь, тому про такі етапи ми додамо до додатків до нашого подкаста.

_ _  _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 

ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ В РЕЖИМІ ВІДЕОКОНФЕРЕНЦІЇ

1. Підготовка до проведення судового засідання в режимі відеоконференції

1.1. Секретар до початку судового засідання зобов’язаний:

• зайти до облікового запису системи;

активувати технічні засоби відеозапису;

перевірити наявність вільного місця на внутрішньому носії відеозапису (не менше 10 Гб вільного місця);

перевірити працездатність технічних засобів відеозапису, а також провести тестування пристроїв (мікрофони, камери тощо) і впевнитися, що вони працюють нормально, а відеоконференція та її запис здійснюється правильно;

здійснити тестовий запис.

1.2. У разі виявлення ознак непрацездатності технічних засобів, а також у разі неможливості налагодження їхньої коректної роботи секретар зобов’язаний терміново повідомити про такі обставини головуючого суддю, адміністратора й керівника апарату суду.

До того ж секретар складає акт за формою, зразок якої наведено в Додатку 3 до затвердженого ДСА Порядку, який підписує керівник апарату суду, а також секретар та адміністратор,і долучається до матеріалів справи.

1.3. Учасник справи зобов’язаний:

зайти й авторизуватися в системі за 10 хвилин до початку судового засідання;

активувати технічні засоби (мікрофон, навушники та камера) і перевірити їхню працездатність шляхом тестування за допомогою системи;

очікувати запрошення секретаря до участі в судовому засіданні.

1.4. Підтвердження особи учасника відбувається шляхом його авторизації в системі із застосуванням електронного підпису або відповідно до пункту 2 розділу ІІІ цього Порядку.

2. Порядок проведення судового засідання у режимі відеоконференції

2.1. Секретар на початку судового засідання зобов’язаний:

вибрати в системі відповідного учасника (учасників) і запросити його (їх) засобами системи до участі в судовому засіданні;

активувати технічні засоби відеозапису;

пересвідчитися, що учасника (учасників) добре видно й чутно й у разі необхідності попросити учасника говорити голосніше або змінити місце власного розташування у разі нечіткого зображення.

2.2. На початку судового засідання учасники за потреби, на вимогу головуючого судді повинні показати свій паспорт або інший документ, що посвідчує особу, у розгорнутому вигляді на сторінці з фотографією в камеру.

2.3. Під час відеоконференції секретар здійснює поточний контроль якості звуку і відео, працездатності технічних засобів відеозапису шляхом спостереження за їхньою роботою.

У разі необхідності перевірки справності технічних засобів секретар залучає адміністратора.

2.4. Використовувані судом та учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання й отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права й обов’язки.

2.5. У разі виявлення технічних неполадок, що перешкоджають проведенню судового засідання в режимі відеоконференції, у процесі підготовки й під час її проведення секретар негайно інформує про це головуючого суддю.

Адміністратор, після явки в зал судового засідання, інформує головуючого суддю про терміни відновлення працездатності технічних засобів.

До того ж адміністратор складає акт про виявлені технічні неполадки, які перешкоджають проведенню процесуальних дій, який підписує керівник апарату суду, а також секретар та адміністратором, і долучається до матеріалів справи.

2.6. У разі неможливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції у зв’язку з обставинами, які виключають можливість її проведення (тривала хвороба учасника судового процесу, наявність відповідного клопотання до суду тощо), а також у випадку наявності технічних неполадок, що перешкоджають проведенню процесуальної дії в режимі відеоконференції, суд повідомляє учасників про це засобами телефонного зв’язку. Про це секретар складає телефонограма, яку реєструє в журналі телефонограм і приєднує до матеріалів справи.

2.7. Секретар не повинен залишати без нагляду технічні засоби відеозапису та систему відеоконференцзв’язку, передавати іншим особам пароль та/або електронний ключ, допускати інших осіб до роботи з технічними засобами.

2.8. Після закінчення судового засідання в режимі відеоконференції секретар зобов’язаний заблокувати технічні засоби або вийти з відповідної програми (облікового запису).

3. Порядок фіксації ходу і результатів процесуальних дій у режимі відеоконференції

3.1. Хід і результати процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції, фіксуються судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відеозапису. Здійснення фіксації забезпечує секретар, і починається з моменту оголошення головуючим суддею про початок її проведення.

3.2. Для здійснення якісного запису всі учасники судового засідання повинні висловлюватися голосно і виразно. У разі необхідності секретар звертається до головуючого судді з проханням звернутися до учасників відеоконференції говорити голосніше або змінити місце власного розташування в разі нечіткого зображення.

3.3. Після закінчення проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції секретар повинен:

здійснити запис відеофонограми на носії відеозапису, створивши архівну й робочу копії в порядку, встановленому пунктом 4 розділу ІV цього Порядку;

перевірити якість запису копій;

ці копії долучити до матеріалів справи;

видалити відеофонограму з технічного засобу відеозапису.

3.4. У разі продовження процесуальних дій у режимі відеоконференції секретар повинен здійснити дозапис наступної процесуальної дії у відповідній судовій справі на робочу й архівну копії цифрових носіїв з відеофонограмою.

3.5. Архівна копія передається до архіву суду, який проводив процесуальні дії в режимі відеоконференції.

3.6. Шляхом перегляду відеофонограми секретар повинен переконатися, що її запис здійснено коректно і вона придатна для подальшого використання. У разі виявлення порушень повинен негайно повідомити про недоліки некоректного запису головуючого суддю, про що складається акт, який підписує керівник апарату суду, адміністратор, секретар, і долучається до матеріалів справи.

3.7. Файл із записом відеоконференції зберігається тимчасово на технічному засобі відеозапису та не може бути видалений, до моменту створення архівної та робочої копій.

4. Створення робочої та архівної копій

4.1. Примірники відеофонограми записуються у вигляді архівної та робочої копій на окремі цифрові носії. Для кожної судової справи виділяються два цифрових носії: один – для архівної копії, другий – для робочої копії. У разі, якщо відеофонограми не вміщуються на один цифровий носій, виділяються додаткові.

4.2. Запис робочої та архівної копій здійснює секретар з технічного засобу відеозапису на цифрові носії.

4.3. Цифрові носії з робочою й архівною копіями пакуються в окремі конверти, які маркуються таким способом:

архівна копія №___ (робоча копія №___);

номер справи;

позначення – «відеофонограма»;

дати проведення процесуальних дій;

прізвище, ім’я, ім’я по батькові головуючого судді;

підпис секретаря;

об’єм відеофонограми (Гб/Мб).

5. Зберігання архівних копій

5.1. Архівна копія після завершення розгляду справи зберігається в архіві того суду, який створив відеофонограму разом із конвертом, у якому вона надійшла.

5.2. У разі виявлення під час перевірки зниження якості зчитування даних з архівної копії виготовляється її дублікат, який зберігається разом з архівною копією і замінює її лише під час виготовлення робочих копій.

5.3. У разі зниження якості дублікатів архівної копії вони замінюються новими.

5.4. Архівні копії відеофонограми знищуються разом із судовою справою після закінчення терміну зберігання зазначеної судової справи.

6. Зберігання робочих копій

6.1. Робоча копія в окремому конверті додається до судової справи в порядку, встановленому Інструкцією з діловодства в місцевих та апеляційних судах України.

_ _  _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 

Ольга Шкіль: На вашу думку, чи передбачає закон можливість для сторін і в подальшому (я маю на увазі після карантину) брати участь у відеоконференції поза приміщенням суду? І якщо так, то в яких випадках?

Оксана Епель: Частиною 1 ст. 195 КАС України насправді й раніше було закріплено, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщеннями суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості.

Після впровадження карантину, цю норму доповнено частиною 4, у якій чітко закріплено, що саме під час карантину, встановленого КМУ, учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. Отже, після карантину слід керуватися ч.1 ст.195 КАС. Але звертаю увагу, що така норма не передбачає можливість використання учасниками справи власних технічних засобів. Тобто нормою це чітко не закріплено. Не розроблений і відповідний порядок щодо використання цієї норми. Тож, теоретично така можливість залишається. Можливо, саме карантин стане поштовхом для нових законодавчих змін і ми зможемо і надалі здійснювати онлайн-засідання, які, на мій погляд, є позитивною інновацією.

Ольга Шкіль: Коли йдеться про дистанційну участь у навчанні, учасники беруть участь із найрізноманітніших місць: від готелів до вечірок. А звідки виходять на зв’язок учасники відеоконференцій?

Оксана Епель: Насправді процес тільки розпочався, і зі своєї практики скажу, що в судове засідання, на зв’язок із судом, учасники справи виходили з різних приміщень: чи то офіс, чи то місце роботи представника суб’єкта владних повноважень, чи житлове приміщення. І доволі цікавим випадком було, коли адвокат виходив на зв'язок із судом і брав участь у судовому засіданні, не виходячи із салону свого автомобіля.

Ольга Шкіль: Отже, шановні слухачі, давай підсумуємо тему відеоконференцій:

• з практики зрозуміло, що це новий порядок проведення судових засідань, але він вимагає додаткових зусиль секретаря судового засідання та працівників апарату, які забезпечують проведення відеоконференції.

• можна використовувати будь-яку програму для проведення;головне, аби вона відповідала вимогам законодавства й можливостям судів.

• подати заяву необхідно за 5 днів, а також надіслати її копію всім учасниками справи.

• форма заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду наведена в Додатку 2 до Порядку, затвердженого ДСА України. Також вона розміщена на сайті Шостого апеляційного адміністративного суду.

у розшифруванні подкаста ми описуємо порядок проведення судового засідання в режимі відеоконференції від самого початку.

Залишайтеся здоровими і пишіть, які ще питання вас цікавлять та їх необхідно висвітлити у наших подкастах. Щиро з вами.

 

Зателефонувати до суду   • 044 254 21 99 • 097 517 67 65 •