Судові подкасти: ухвала про без руху та строки на усунення недоліків під час карантину
Ольга Шкіль, прессекретарка суду: Шановні слухачі, вас вітає Шостий апеляційний адміністративний суд. І ми продовжуємо записувати наші подкасти про роботу суду.
Сьогодні ми будемо обговорювати актуальну тему періоду карантину – ухвали про залишення позовної заяви, апеляційної / касаційної скарг без руху. Зокрема, поговоримо про поняття недоліків цих документів, про строки, а особливо про строки під час карантину, і загалом про питання, які так чи інакше стосуються таких ухвал.
Отже, розпочнемо.
Ми підготували досить значний перелік питань для обговорення. А роз’яснюватимуть їх помічниці суддів Марія Доник і Юлія Коляда.
Юлю, ти будеш першою. Давай почнемо зі вступних понять. Поясни, будь ласка, що таке недоліки та якими вони бувають?
Юлія Коляда, помічниця судді: Вітаю наших слухачів. У Кодексі адміністративного судочинства України визначення поняття недоліків загалом відсутнє. Проте із системного тлумачення статей 169, 298 і 332 Кодексу можна дійти висновку, що недоліки позовної заяви, апеляційної або касаційної скарги – це їхня невідповідність вимогам, що прямо закріплені нормами процесуального кодексу. Зокрема, для позовної заяви це статті 160, 161 Кодексу; для апеляційної скарги – 295, 296; для касаційної скарги – 329, 330.
Оскільки ми є судом апеляційної інстанції, то поговоримо саме про недоліки апеляційної скарги (а/с – ред.). Можна виділити основні чотири категорії так званих недоліків.
До першої категорії треба віднести недоліки щодо оформлення а/с. До найтиповіших недоліків можна віднести незазначення реквізитів сторін, відсутність обґрунтування вимог особи, що подала а/с із зазначенням того, у чому саме полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів.
Ольга Шкіль: Юлю, реквізити сторін – це адреса мається на увазі чи ще, окрім цього, є щось?
Юлія Коляда: Так, це можуть бути незазначені адреси, телефони, електронна адреса, факс як позивача, відповідача, так і третьої особи в справі.
Марія Доник, помічниця судді: Також ідентифікаційний код чи номер. Насправді до суду інколи надходять а/с, роздруковані 8-м шрифтом, з плямами від кави або на чернетках. Це, звичайно, є недоліком у нашому побутовому розумінні, проте не є недоліками в розумінні КАСУ.
Юлія Коляда: Другий і найпоширеніший недолік а/с пов’язаний зі сплатою судового збору. А саме сплата судового збору не в повному обсязі, на неправильний рахунок, зазначення неправильних реквізитів по справі або призначення платежу. Окрім того, сторони часто не надають належних доказів щодо наявності скрутного матеріального становища або наявності пільг в апелянта при поданні відповідного клопотання.
Третя категорія стосується додатків до а/с. Наприклад, ненадання копій а/с для сторін. Якщо, крім апелянта, участь у справі беруть ще п’ять учасників, проте апелянт додав лише одну копію а/с, суд, не проявляючи надмірного формалізму, може самостійно виготовити достатню кількість примірників.
Окрім того, існує практика, коли апелянт в а/с посилається на безліч документів, водночас жодних із них не надає.
На рівні із судовим збором стоїть категорія щодо ненадання доказів поважності пропуску строків звернення до суду. Частина третя статті 298 передбачає, що а/с залишається без руху також у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, й особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
Ольга Шкіль: Юлю, нагадай, будь ласка, нашим слухачам, що передбачає 295 стаття?
Юлія Коляда: 295 передбачає саме строк на апеляційне оскарження. А/с на рішення суду подається протягом 30 днів, а на ухвалу суду – протягом 15 днів з дня його / її проголошення.
Ольга Шкіль: Машо, скажи, будь ласка, якщо недоліки, які назвала Юля, все ж таки є в а/с, то хто вирішує, а головне скільки надається часу для їх усунення?
Марія Доник: Строк, протягом якого учасник справи має можливість усунути недоліки, обов’язково зазначається в ухвалі про залишення а/с без руху.
Визначається він по-різному та залежить передусім від того, які недоліки, зазначені Юлею, були виявлені.
Якщо причиною залишення а/с без руху став пропуск строку на апеляційне оскарження, учаснику справи надається 10-денний строк, який обчислюється з дня отримання відповідної ухвали. Цей строк встановлений безпосередньо в Кодексі.
Ольга Шкіль: Скажи, будь ласка, яка існує проблема саме з обчисленням того, коли починається відлік ось цих 10-ти днів?
Марія Доник: Часто сторони помилково вважають, що перебіг такого строку розпочинається з дня постановлення ухвали. Але насправді він обчислюється з дня отримання її копії.
Якщо ж мають місце інші недоліки (не сплачено судовий збір або не зазначено реквізити а/с, наприклад ідентифікаційний номер учасника), строк для усунення недоліків визначає суд. КАСУ встановлює лише певні межі. Цей строк не може перевищувати 10-ти днів з дня отримання копії ухвали про залишення а/с без руху. Також Кодекс встановлює правило, відповідно до якого строк має бути розумним, тобто достатнім для вчинення процесуальної дії з урахуванням конкретних обставин.
Марія Доник: Юлю, на що ти звертаєш увагу, коли визначаєш розумний строк?
Юлія Коляда: У моєму випадку підхід до кожної справи є індивідуальним. Враховую кількість недоліків в а/с, особу апелянта. На моє переконання, суб’єкту владних повноважень, адвокату, спеціалісту з вищою правничою освітою необхідно значно менше часу для усунення недоліків, у порівнянні з особою, яка самостійно, без правничої допомоги звертається до суду.
Марія Доник: Ще хочу додати, що строк усунення недоліків на практиці встановлюється шляхом вказівки на подію. Я маю на увазі, що в ухвалі ми зазначаємо не конкретний день, наприклад 23 травня. Ми вказуємо, що недоліки необхідно усунути протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали. Також слід пам’ятати, що строк рахується календарними днями – неробочими.
Ольга Шкіль: Строк насправді не малий для того, аби усунути недоліки. Тим паче, що в рішенні не зазначається конкретна дата. Але ж на практиці буває по-різному. Юлю, як бути стороні, якщо встановлений строк не є достатнім?
Юлія Коляда: Продовження процесуального строку регламентується частиною 2 статті 121 КАС України, відповідно до якої встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
На практиці у випадку, якщо в установлений судом строк сторона не може усунути недоліки а/с, то вона може звернутися до суду із заявою про продовження процесуального строку із зазначенням причин неможливості виконання вимог ухвали про залишення а/с без руху.
Варто наголосити, що апелянт повинен звернутися із такою заявою саме в строк, який визначений ухвалою суду про залишення а/с без руху.
Це є важливим з огляду на приписи статті 298 КАС України, відповідно до якої передбачено, що питання про повернення а/с суд апеляційної інстанції вирішує протягом 5-ти днів з дня надходження а/с або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Тобто це є важливим з метою уникнення передчасного повернення а/с.
Ольга Шкіль: Наскільки я зрозуміла чи не зрозуміла, якщо заява про продовження процесуального строку подана після закінчення строку на усунення недоліків, то чи може учасник розраховувати на її розгляд?
Марія Доник: Насправді все залежить від стану розгляду справи. Якщо вже винесено ухвалу про повернення а/с або про відмову у відкритті апеляційного провадження, то ваше клопотання розглядатися судом уже не може.
Ольга Шкіль: Протягом усього подкасту я чекала моменту, коли зможу поставити питання щодо карантину, оскільки він на усіх нас вплинув, звичайно, і життя вже не буде таким, як раніше. Машо, розкажи, будь ласка, чи вплинув карантин на строк усунення недоліків і, якщо так, то яким способом?
Марія Доник: Запровадження карантину й обмежувальних заходів, пов’язаних, наприклад, із рухом громадського транспорту, новими правилами доступу до приміщень чи подачі кореспонденції, безумовно вплинули на можливість усунути недоліки у встановлений законом строк або судом.
Звичайно, в учасників справи є право подати клопотання, про яке розповідала нам Юля. Однак суди розуміють, що учасники справи могли неодразу зорієнтуватися, як фізично доставити таке клопотання до суду.
Ольга Шкіль: Скажи, будь ласка, наскільки швидко законодавці відреагували на запровадження карантину?
Марія Доник: Ось дивись. Карантин в Україні було запроваджено з 12 березня, а закон, який змінив підхід до встановлення процесуальних строків на час карантину, набув чинності 2 квітня.
Ольга Шкіль: Машо, скажи тоді, будь ласка, у чому полягає новий підхід до встановлення строку для усунення недоліків?
Марія Доник: У Прикінцеві положення КАСУ були внесені зміни, які передбачають, що строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов’язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби.
Ольга Шкіль: Тобто пройшов місяць між запровадженням карантину й змінами до кодексів. Юлю, скажи, у якій ситуації перебували суди в цей період?
Юлія Коляда: У період з 12 березня по 2 квітня цього року існувала певна правова невизначеність, оскільки судді до 2 квітня не були законодавчо обмежені карантинними заходами. Тобто питання щодо продовження строку чи повернення а/с кожний суддя вирішував на власний розсуд.
Ольга Шкіль: То чи варто нам очікувати нових змін до законодавства?
Юлія Коляда: Наразі зареєстровано законопроєкт №3383, відповідно до якого пропонується викласти розділ 6 Прикінцевих положень КАС України в новій редакції: суд продовжує або поновлює процесуальні строки саме за заявою учасника справи.
Марія Доник: Тобто якщо на сьогодні, встановлюючи строк усунення недоліків, суд враховує карантин, то потенційні зміни пропонують повернутися до загальних правил: строк має бути розумним і не перевищувати 10 днів. Карантин стає підставою лише для продовження вже раніше встановленого строку за заявою учасника.
Ольга Шкіль: Отже, шановні слухачі, давайте підсумуємо. Насправді є дуже багато пунктів, які нам з вами треба запам’ятати:
• вимоги до позовної заяви, апеляційної чи касаційної скарг, недотримання яких є підставою для залишення цих документів без руху, зазначені в таких статтях: позовна заява – це 122, 160, 161; апеляційна скарга – 295, 296; касаційна скарга – 329, 330;
• строк усунення недоліків залежить від того, які вимоги були порушені; перебіг строку для усунення недоліків розпочинається з дня отримання ухвали про залишення а/с без руху, а не з дня, коли суд її постановив; також рахуйте строки календарними днями, а не робочими;
• щодо апелянта, то він має право клопотати про продовження процесуального строку, зокрема посилаючись на карантин; до речі, шаблон такого клопотання є на сайті Шостого апеляційного адміністративного суду;
• з 2 квітня строк усунення недоліків не може бути меншим ніж строк дії карантину;
Наостанок радимо вам не забувати слідкувати за змінами, що вносять до процесуальних кодексів і законодавства в цілому. Зі свого боку, ми будемо публікувати ці зміни на сайті Шостого апеляційного адміністративного суду.
Сподіваємося, що подкаст був для вас корисним. Щиро з вами.