Правові позиції Верховного Суду
Фабула справи. У січні 2023 року Громадська організація звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом про визнання рішення, дій (бездіяльність) Президента України, Голови Ради національної безпеки і оборони України, Голови Національної ради з питань антикорупційної політики Зеленського В. О., Прем`єр-міністра України Шмигаля Д. А., голови Криворізької районної державної адміністрації Ситниченка Є. В., голови Гречаноподівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Усик Г. О., Компанії та Товариства неправомірними і такими, що перешкоджають захисту інтересів держави, порушують право власності на землю, заподіюють шкоду суспільному інтересу та екологічним правам на безпечне життя та здорове довкілля жителів міста Кривий Ріг, сіл Миролюбівка та Свистунове.
Аргументи позовної заяви Громадської організації зводяться до того, що упродовж тривалого часу Товариство та Компанія здійснюють господарську діяльність з добування залізних руд, виробництва вибухових речовин, чавуну, сталі, феросплавів, коксу та коксопродуктів на території Широківського району Дніпропетровської області з порушенням екологічних норм, правил, регламентів і допустимого навантаження на довкілля, внаслідок чого було завдано матеріальних збитків та моральної шкоди жителям сіл Миролюбівка та Свистунове Широківського району Дніпропетровської області, які є членами громадської організації.
Також Громадська організація доводить свою процесуальну дієздатність при зверненні з цим позовом до суду з метою захисту конституційних прав фізичних осіб на безпечне для життя і здоров`я довкілля, безпечне проживання та право власності, які було порушено відповідачами внаслідок здійснення господарської діяльності з недотриманням екологічних норм, і зауважує, що такі дії позивача спрямовані на виконання його статутних цілей як громадської природоохоронної організації та відповідають положенням Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, ратифікованої Законом України від 6 липня 1999 року № 832-XIV, приписів Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та Закону України «Про громадські об`єднання».
Суд першої інстанції зазначив, що, враховуючи в сукупності предмет та підстави позову, а також суть спірних правовідносин та їх суб`єктний склад, дійшов висновку про непоширення на цей спір юрисдикції адміністративних судів, а спір, за вирішенням якого до суду звернулась Громадська організація, не стосується захисту прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, а стосується поновлення майнових прав фізичних осіб, передбачених статтею 293 Цивільного кодексу України, і за правилами частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Правова позиція ВП ВС: Природоохоронна громадська організація як представник інтересів її членів - фізичних осіб помилково визначила належність спору до адміністративної юрисдикції з посиланням на відповідність суб`єктного складу вимогам статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України. Позов подано Громадською організацією в інтересах конкретних фізичних осіб задля захисту їхніх екологічних прав, а не прав самої організації як юридичної особи. Спірні правовідносини у цій справі суттєво відрізняються від тих, які були у справі № 910/8122/17 (постанова від 11 грудня 2018 року).
З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі, оскільки спір не є публічно-правовим, а тому має вирішуватися за правилами цивільного судочинства. Питання про те, чи може Громадська організація діяти як позивач, представляючи інтереси конкретних фізичних осіб, має вирішити суд належної юрисдикції.
Постанова ВПВС від 30.03.2023 у справі № 990/1/23