Facebook Twitter Youtube

Олена Кузьмишина, голова Шостого ААС, для «Судово-юридичної газети»: «Лише за умови застосування законодавчого акта, який відповідає критерію «якості закону», можливе дотримання принципу верховенства права»

При розгляді «проблемних» категорій справ втрачається принцип юридичної визначеності, оскільки іноді норми права мають загальний і абстрактний характер, у той час як реальні суспільні відносини завжди конкретні й мають ряд індивідуальних особливостей.

Голова Шостого апеляційного адміністративного суду Олена Кузьмишина в інтерв’ю «Судово-юридичній газеті» розповіла, у чому полягає навантаження посади керівника суду, з якими проблемами наразі доводиться стикатися ШААС, як одному із ключових судів України, та в цілому судовій системі, і як законотворча діяльність впливає на стан розгляду справ у судах.

- З якими проблемами Вам довелось стикнутись після того, як Ви очолили Шостий апеляційний адміністративний суд? Як змінилася робота Шостого апеляційного адміністративного суду після того, як Вас було обрано головою суду?

- Після того, як я очолила Шостий ААС, мені довелось стикнутись із доволі класичними проблемами, які можуть виникнути на шляху кожного очільника суду. Працювати просто суддею – зовсім інше, ніж бути головою суду. На жаль, адміністративна посада в судовій системі не з легких.  У першу чергу, ми маємо таку серйозну проблему, як недофінансування судової системи. Взагалі ця проблема не є новою, ми спостерігаємо за нею ще з минулого року. Однак у 2021 вона особливо загострилась і значне  недофінансування спричинило великий вплив і на заробітну плату працівників суду, і на технічне забезпечення суду. Взимку перед нами, наприклад, постала проблема із теплопостачанням і, як наслідок, ми змушені працювати в умовах холоду, коли середня температура у приміщенні складає 12-14 градусів. Крім того, більшість апарату суду не забезпечена належним чином технічним приладдям і доволі часто помічникам та секретарям доводиться витрачати багато часу та зусиль для усунення технічних проблем. Разом із тим, ми постійно працюємо у стані турбулентності, до якого, певною мірою, вже звикли. Нескінченні судові реформи, які відбуваються кожні 4-5 років, спричиняють значний психологічний вплив на представників нашої професії.  Однак можна сказати, що цей процес вже став, на жаль, звичним.

- Чи є у Вас певні плани подальшого розвитку суду та в чому вони полягають? Як Ви плануєте їх досягти?

- Планів дуже багато. Головне, щоб вистачило сил та енергії їх втілити в життя (посміхається). Насправді, перший місяць на посаді голови суду був певною мірою адаптивним для мене. Однак можу сказати, що цей період пройшов досить легко, оскільки до цього я обіймала посаду заступника голови суду і вже була знайома з основними адміністративними функціями очільника суду. Якщо говорити про плани, то у першу чергу я хочу поліпшити умови, у яких працюють наші судді та працівники. Зокрема, наразі ми почали будувати скляну конструкцію, яка буде переходом між двома корпусами суду. До сьогодні судді були вимушені у мантіях та з судовими справами переходити із корпусу до залів судових засідань через вулицю, навіть за несприятливих погодних умов. Гадаю, Ви можете уявити, наскільки це було небезпечно. Також у листопаді ми дообладнали зали судових засідань необхідним технічним приладдям для проведення відеоконференцій. Нам вдалося повністю їх укомплектувати відеокамерами й телевізорами для забезпечення повноцінних відеоконференцій. Разом із тим ми маємо глобальні плани щодо капітального ремонту приміщення нашого суду, для того щоб Шостий ААС справді був взірцевим. Звісно ж, в умовах тотального недофінансування буде дуже складно втілити в життя ці задуми, однак, я вірю в те, що нашої наполегливості та енергії вистачить для цього.

- Як у Шостому апеляційному адміністративному суді вирішується питання оплати праці працівників апаратів суду? Чи спостерігаються в суді масові звільнення працівників апарату?

- Як ви знаєте, у 2021 році проблема з неналежним рівнем оплати праці працівників апаратів судів постала досить гостро. Складно порахувати, скільки звернень та листів від представників судової гілки було направлено до Вищої ради правосуддя, Верховної Ради та президента. Критично низький рівень заробітної плати призвів до масового звільнення працівників судів по всій Україні. Як наслідок, судова система втрачає досвідчені та кваліфіковані кадри. Звісно, ця проблема не оминула і Шостий ААС. Хоча, у порівнянні із початком року, відтік кадрів до кінця року став значно меншим. На сьогодні у Шостому ААС є близько 10 вакансій, при штатній чисельності 181. Середній оклад працівника суду апеляційної інстанції становить близько дев'яти тисяч гривень. Погодьтесь, цифра досить скромна у порівнянні із іншими державними установами, не кажучи вже про приватний сектор.  Не дивлячись на це, у Шостому ААС є велика кількість працівників, які не квапляться писати заяви про звільнення. Я завжди говорила, що працювати у суді людина може лише за покликанням, і приємно бачити, як в апараті продовжують сумлінно виконувати свої обовязки люди, які працюють у нашому суді понад 10 років. Однак потрібно усвідомлювати, що будь-яка праця, а тим паче така відповідальна, як робота працівника апарату суду, має гідно оплачуватися. Ми живемо у такий період, коли звичайний касир чи прибиральниця отримують більшу заробітну плату, ніж висококваліфікований працівник судової системи, і це надзвичайно прикро. Що ми, як представники судової гілки влади, можемо зробити у даній ситуації? Ми продовжуватимемо звертатись до ВРП, ДСА та, звісно ж, до інших двох гілок влади у надії, що нас почують. 16 листопада до Верховної Ради надійшов проект Закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо врегулювання питання оплати праці працівників судів. Цим проектом пропонується встановити прозорі умови оплати праці шляхом збільшення посадових окладів працівників органів судової влади та скасування можливості нарахування їм додаткових стимулюючих виплат, що забезпечить належний рівень оплати праці та рівні умови для всіх працівників. Можу сказати, що більшість представників суддівського корпусу підтримує даний законопроект, але чи підтримає його наша влада, покаже час.

- Як Ви можете охарактеризувати запровадження окремих модулів ЄСІТС? Чи виникають внаслідок користування Електронним судом певні проблеми та які?

У цьому році офіційно запрацювали три підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистема відеоконференцзв’язку. З одного боку, це все виглядає технологічним проривом і, здавалося б, не має бути жодних проблем, адже ми входимо в епоху запровадження режиму paperless. Але, якщо зануритись глибше у це питання, то ми бачимо, що певні нюанси все ж є. Розглянемо на прикладі підсистеми відеоконференцзв’язку. Тут, звичайно, найменше проблем, але, враховуючи швидкість інтернету у судах, яка була зменшена до мінімальної через недофінансування, досить часто ми спостерігаємо серйозні проблеми із зв’язком, що, у свою чергу, вимагає втручання ІТ-спеціалістів та затягує увесь судовий процес. Або ж візьмемо норму положення про те, що паперова форма справ залишається, а сканування справ буде відбуватися «за наявності такої можливості в суді». Звідси риторичне запитання: а коли така можливість з’явиться? У нашому суді через брак сканувальної техніки працівники апарату фізично не встигали за один день сканувати апеляційні скарги та процесуальні документи, які надходили. Але зараз нам вдалось закупити декілька сканерів, що значно полегшило процес. Більше того, ми забуваємо про таких учасників судового процесу, як пенсіонери, які не те що не в змозі зареєструватися у системі «Електронний суд», а навіть не мають звичайного доступу до інтернету. Всім нам відомо, що основною метою впровадження окремих модулів ЄСІТС є забезпечення всебічного і повного доступу громадян до правосуддя, а також оптимізація роботи судів, суддів та інших представників правничих професій. Однак на сьогодні, враховуючи всі реалії, мені складно сказати, коли ця мета буде досягнута.

- Чи проводить суд певні узагальнення стосовно законодавчих проблем, які відображаються у процесі застосування законодавства судом? Які кроки, на Вашу думку, були б успішними на шляху вирішення проблем у судовій практиці?

- Суддями нашого суду систематично проводяться узагальнення судової практики. Це і узагальнення судової практики по окремих категоріях справ, і узагальнення судових рішень Верховного Суду. Крім того, наш суд активно бере участь у процесі вдосконалення процесуального законодавства. Так, 28 грудня 2021 року нами на звернення народного депутата України, співголови робочої групи  з питань оптимізації ГПКУ, ЦПКУ, КАСУ Комітету ВРУ з питань правової політики було надано пропозиції Шостого апеляційного адміністративного суду щодо удосконалення Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначені  пропозиції були створені з урахуванням запровадження окремих модулів ЄСІТС та з урахуванням деяких прогалин у процесуальному законодавстві, зокрема у статтях, які регулюють порядок розгляду термінових справ, можливість розгляду справи у порядку письмового провадження тощо.

- Які категорії справ наразі займають найбільшу частку у суді? Чи досі це соціальні спори та чи міг би законодавець, на Вашу думку, вирішити проблему із масовим зверненням громадян, зокрема, шляхом встановлення тих гарантій держави, які вона спроможна реалізувати?

Так, дійсно, соціальні спори і досі займають найбільшу частку у суді. Крім того, досить велику частку представляють податкові спори, а також спори щодо проходження публічної служби. Звичайно, законодавець міг би вирішити цю проблему, і не лише встановленням тих гарантій держави, які вона спроможна реалізувати, а насамперед більш зрозумілим та чітким формулюванням законодавства. Наш законодавець, на превеликий жаль, формулює закони так, що виникає подвійне тлумачення законодавства. Як наслідок, ми маємо таку велику кількість соціальних спорів. Лише за умови застосування законодавчого акта, який відповідає критерію «якості закону», можливе дотримання принципу верховенства права. Однак, як я вже зазначила, досить часто ми спостерігаємо, як закон не відповідає зазначеному критерію.

- Чи виникли нові проблемні категорії справ внаслідок прийняття нового законодавства чи нових правовідносин у державі?

- Наразі досить проблемними категоріями справ є справи щодо проходження публічної служби. Так, остання реформа прокуратури призвела до надходження значної кількості судових справ цієї категорії до й без того перенавантажених адміністративних судів. Як я вже зазначала, при розгляді «проблемних» категорій справ втрачається принцип юридичної визначеності, оскільки іноді норми права мають загальний і абстрактний характер і не завжди зрозумілий їх зміст, у той час як реальні суспільні відносини завжди конкретні й мають ряд індивідуальних особливостей.  Однак наразі Верховним Судом вже почали формуватись правові позиції з даного питання, що значно полегшує роботу суддів  апеляційної інстанції.

Наостанок хочу побажати читачам «Судово-юридичної газети», всім суддям та працівникам судів міцного здоров’я, великого щастя, добробуту, сил та енергії для нових звершень у Новому 2022-му році! Нехай ваш високий професіоналізм та досвід і надалі служать Закону та Україні!

ДЖЕРЕЛО Судово-юридична газета

Зателефонувати до суду   • 044 254 21 99 • 097 517 67 65