Результати розгляду апеляційних скарг щодо забезпечення позову в справі про забудову на вул. Лабораторній Печерського району міста Києва. Позиція Шостого ААС

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Олени Пилипенко та суддів Олександра Беспалова, Людмили Черпіцької розглянула апеляційні скарги Міністерства культури, молоді та спорту України, фізичних осіб й осіб, що приєдналися до апеляційної скарги: ГО «Міжнародна Антикорупційна Асамблея», ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури» – на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2020 року в  адміністративній справі № 640/957/20.

До суду звернувся концертний заклад культури «Муніципальний академічний камерний хор «Київ» з позовом до міністерства, у якому просив визнати протиправними і скасувати припис № 43/10-5/74-19 від 02 жовтня 2019 року й акт про вчинення порушення законодавства про охорону культурної спадщини від 24 жовтня 2019 року.

Разом із позовною заявою концертний заклад культури подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного припису міністерства до набрання рішенням законної сили.

Цим приписом позивача зобов’язано негайно припинити проведення земляних і будь-яких інших будівельних робіт на об’єкті «Будівництво житлового будинку з офісними приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: м. Київ, Печерський район, вул. Лабораторна, 12», які виконуються в межах історичного ареалу м. Києва (рішення Київської міської ради від 28 березня 2002 року № 370/1804 «Про затвердження Генерального плану м. Києва та проєкту планування його приміської зони на період до 2020 року») з порушенням вимог ч. 4 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» без відповідних погоджень і дозволів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

Суд першої інстанції задовольнив заяву концертного закладу культури «Муніципальний академічний камерний хор «Київ» про забезпечення позову та зупинив дію припису міністерства. 

За результатами апеляційного перегляду колегія суддів Шостого ААС закрила провадження в справі за апеляційними скаргами фізичних осіб, апеляцйну скрагу Міністерства культури, молоді та спорту України задовольнила, а рішення суду першої інстанції скасувала.

Позиція Шостого ААС щодо забезпечення позову в справі про забудову на вул. Лабораторній Печерського району міста Києва

Постанова Шостого ААС складена в повному обсязі 28 липня 2020 року.

Ухвалюючи рішення про задоволення заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову ускладнить ефективний захист порушених, на думку позивача, прав та охоронюваних законом інтересів, як замовника будівництва, яким вчинено низку правочинів щодо будівництва об’єкту. Крім того, заявник наголосив, що міністерство порушило процедуру проведення державного нагляду (контролю).

Колегія суддів визнала необґрунтованими висновки суду першої інстанції, що Міністерство культури України в межах спірних правовідносин повинно керуватися законодавством про державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності. Міністерство проводило перевірку об’єкта будівництва саме як орган, що здійснює охорону культурної спадщини, а не в порядку здійснення нагляду за господарською діяльністю, у зв’язку з чим припис виносився не на підставі Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Немає значення, який вид господарської діяльності здійснює товариство та чи здійснює діяльність узагалі. Визначальним є наявність у його власності земельної ділянки, яка розташована в історичному ареалі м. Києва.

Також колегія суддів не погодилася з висновком суду першої інстанції щодо неможливості встановлення належності земельної ділянки до меж будь-якого історичного ареалу, оскільки межі історичного ареалу м. Києва не затверджені у встановленому законом порядку. Наявність історичного ареалу міста підтверджується низкою судових рішень, які набрали законної сили.

На територіях, занесених до списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні й інші роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини, що, власне й було підставою для проведення відповідної перевірки позивача та внесення припису про зупинення будівельних робіт.

За висновком суду апеляційної інстанції не заслуговують на увагу посилання заявника на те, що продовження дії оскаржуваного припису призведе не лише до зупинення будівництва, а й до порушення прав позивач як власника об’єкта незавершеного будівництва, до застосування штрафних санкцій за договорами з контрагентами.

Негативні наслідки, зокрема й матеріальні втрати, у разі порушення норм чинного законодавства, є закономірним наслідком протиправних дій суб’єкта господарювання не та є підставою для вжиття заходів забезпечення позову.