Дарина Вакарова, студентка п'ятої Школи судової журналістики: Судова журналістика як інструмент взаємодії двох гілок влади

Судова журналістика – показник демократії в суспільстві. Судові журналісти ставлять перед собою складне завдання, що стосується висвітлення об’єктивної діяльності суду, суддів і функціонування судової гілки влади взагалі. У ХХ столітті шотландський письменник Томас Карлайл уперше вжив термін, яким зазначив, що журналістика становить четверту владу, оскільки журналісти мають авторитет у суспільстві і безпосередній вплив на нього [1]. Журналісти повинні виконувати свою діяльність з урахуванням відчуття рівноваги між висвітленням суспільно значимої інформації та дотриманням закону, у межах якого їхня професійна діяльність не завдасть шкоди учасникам процесу. На жаль, в Україні за весь період незалежності між цими двома гілками влади виникли певні бар’єри через відсутність спілкування та регламентації взаємодії, що актуалізує цей дослідження питань у цьому напрямку.

Теоретичні та методичні аспекти вирішення проблеми знайшли відображення в дослідженнях таких медіаюристів, фахівців-юристів: Л.Опришко, Л.Панкратова, М.Буроменський, О.Сердюк, І.Підкуркова тощо.

Основною причиною недовіри громадян до судової гілки влади спричинена закритістю судових засідань, зокрема через небажання давати інтерв’ю представникам преси. Водночас недовіра суддів часто супроводжується юридичною необізнаністю журналістів предмету дослідження та порушенням правил етичної поведінки [2, с. 7-8]. Як наслідок, це призводить до міграції (зокрема трудової) населення, а «вакуум недовіри» посилює комплекс меншовартості українців. Тому тисячі громадян виїхали за кордон на постійне місце проживання, оскільки відчували себе юридично незахищеними в державі Україна.

У Законі України про «Про судоустрій і статус суддів», згідно з яким внесені деякі зміни, містяться положення щодо порядку охорони судів і проведення фото- та відеозйомки у судах [2, с. 9]. У контексті цього, у серпні-жовтні 2018 року було проведено національні опитування Програмою USAID «Нове правосуддя» населення України. За результатами опитування, після критичного падіння рівня довіри до судової влади в 2015 році спостерігаємо повільну позитивну тенденцію: рівень довіри суспільства до судової влади зріс утричі (рис.1).

Рис. 1. Результати опитування громадян щодо довіри до судової влади

Джерело: складено на основі [3].

Основними факторами цього опитування виявлено:

пряма кореляція довіри до судової влади з довірою до інших гілок влади;
комунікація судової влади з громадськістю (не лише з користувачами послуг);
задоволеність учасників судових проваджень роботою суду.

Отже, можна зробити висновок, що коректне висвітлення резонансних процесів підпорядковане діяльності судових журналістів, оскільки від їхньої злагодженої роботи залежить формування думки мільйонів людей. Як показують дані опитування: важливість моделі ефективної взаємодії суду та ЗМІ має колосальне значення для народу України, тим самим створюючи гідні умови для росту довіри.

Список використаної літератури:

Carlyle, Thomas (19 May 1840). "Lecture V: The Hero as Man of Letters. Johnson, Rousseau, Burns". On Heroes, Hero-Worship, & the Heroic in History. Six Lectures. Reported with emendations and additions (Dent, 1908 ed.). London: James Fraser. p.392.OCLC 2158602 [Електронний ресурс].
Опришко Л., Панкратова Л. ОСНОВИ СУДОВОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ. Посібн. – К.: 2016. – 152 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://newjustice.org.ua/wp-content/uploads/2018/05/Courts_and_media_journalists_manual_2016_Ukr1.pdf – Назва з екрану.

Рада суддів України : [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://rsu.gov.ua/ua/news/riven-doviri-suspilstva-do-sudovoi-vladi-v-procesi-reform-zris-vtrici-i-stanovit-16-vidsotkiv – Назва з екрану.