Короткий огляд основних питань під час розгляду справ про примусове повернення чи видворення, а також затримання іноземців або осіб без громадянства  

Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України висвітленні у статті 288 КАС України; затримання іноземців або осіб без громадянства – у статті 289 КАС України.

Кодекс закріплює імперативну норму розгляду цих справ у суді першої інстанції  за обов’язкової участі сторін.

Для розгляду та вирішення зазначених справ апеляційним судом закріплена вимога обов’язкового повідомлення учасників справи.

Особливості повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду окремих категорій адміністративних справ визначені статтею 268 КАС, частина 1 якої передбачає, що про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності – кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.

Відповідно до частини 2 статті 268 КАС, учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Відповідно до частини 3 статті 268 КАС, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

У згаданій категорії справ іноземці або особи без громадянства, як правило,  перебувають у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства (надалі –  пункт тимчасового перебування).

Отже, апеляційному суду слід оприлюднювати на веб-порталі судової влади України відповідну ухвалу, яка містить інформацію про дату, час та місце судового розгляду справи.  З метою забезпечення належного повідомлення учасника справи – іноземця або особи без громадянства, який  перебуває у пункті тимчасового перебування іноземців – слід негайно повідомляти відповідний пункт тимчасового перебування, направивши текст повістки на офіційну електронну адресу або за номером телефону, електронною поштою.

Контактна інформація про пункти тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства

Державна установа «Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України»

Адреса: вул. Європейська, б.1, с. Мартинівське, Вознесенський район, Миколаївська область, 56525

Телефон: +38 (05134) 9-36-36

E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Директор – Терещук Олександр Володимирович

Чернігівський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України

Адреса: вул. Лісна, 5 с. Розсудів, Ріпкинський район, Чернігівська область, 15044

Тел.: +38 (04641) 4-32-82

E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Директор – Солуян Євген Петрович

Волинський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України

Адреса: вул. Перемоги, 27 с. Журавичі, Ківерцівський район, Волинська область, 45213

Тел.: +38 (03365) 9-74-33

E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Директор – Демчук Валерій Миколайович

Роль суб'єкта владних повноважень, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції

Відповідно до пункту 7 Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України 23 квітня 2012 року N 353/271/150 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України від 22 січня 2018 року N 38/77), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 квітня 2018 р. за N 482/31934, у рамках процедури примусового видворення органи ДМС, органи охорони державного кордону, органи СБУ:

- готують та подають до місцевого загального суду як адміністративного суду (далі – адміністративний суд) обґрунтовану позовну заяву;

- беруть участь у судовому розгляді;

- забезпечують участь у судовому розгляді іноземців, які затримані;

- ознайомлюють іноземця з судовим рішенням про його примусове видворення та порядком оскарження цього рішення (якщо це рішення не було вручене іноземцю одразу після його оголошення);

- забезпечують фактичне виконання рішення суду про примусове видворення іноземця або іншого рішення суду, прийнятого з метою забезпечення примусового видворення.

Отже, в ухвалі про призначення справи до розгляду (п.8 статті 306, стаття 307 КАС) апеляційному суду доцільно покладати на суб'єкта владних повноважень (орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальні органи та підрозділи, органи охорони державного кордону, Служба безпеки України) обов’язок забезпечити участь у судовому розгляді іноземця, який затриманий, у разі якщо останній бажає брати участь у розгляді справи, із залученням перекладача у разі потреби.

Розгляд справ у режимі відеоконференції

У разі наявності клопотання про розгляд справи у режимі відеоконференції апеляційному суду слід враховувати таке.

Відповідно до частини 14 статті 289 КАС, розгляд справ про продовження строку затримання іноземця або особи без громадянства може проводитися у режимі відеоконференції, зокрема з трансляцією з іншого приміщення, що знаходиться поза межами приміщення суду, у порядку, визначеному цим Кодексом.

Слід зазначити: у цих пунктах тимчасового перебування є кімнати, які мають спеціальне обладнання зі встановленою програмою, наданою Державним підприємством «Інформаційні судові системи», та створено логін, пароль для використання такої програми «TrueConf». Завдяки цій програмі є можливість проводити судове засідання у режимі відеоконференції.

Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до вимог статті 195 КАС.

Отже, в ухвалі про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції суд зазначає приміщення відповідного пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства. Така ухвала направляється учасникам справи негайно на офіційну електронну адресу (з урахуванням особливостей визначених статтею 268 КАС), а також на офіційну електронну адресу відповідного пункту тимчасового перебування, який зобов'язаний організувати її виконання.

Забезпечення участі перекладача у розгляді справи у режимі відеоконференції

У частині 4 статті 195 КАС наведено спеціальну норму про несення ризиків технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо учасником справи, який подав відповідну заяву. Частина 6 цієї норми визначає, що перекладач, спеціаліст, експерт можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції виключно в приміщенні суду. Водночас, відповідно до частини 1 статті 71 КАС, за відсутності заперечень учасників справи, перекладач може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Отже, у разі постановлення судом ухвали про участь учасника справи у судовому засіданні у режимі відеоконференції в приміщенні пункту тимчасового перебування, перекладач може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції як в приміщенні суду, так і в приміщенні відповідного пункту тимчасового перебування. Визначальним у цьому випадку є забезпечення рівності прав учасників судового процесу за мовною ознакою, як цього вимагає частина друга статті 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини 2-4 статті 15 КАС.

Рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою гарантована через призму забезпечення прав без дискримінації. Вказана теза узгоджується з положеннями статті 2 Загальної декларації прав людини, частини другої статті 24 Конституції України, статті 15 КАС, §27 мотивувальної частини рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пічкур проти України».

Ініціювати залучення перекладача може суд з метою забезпечення права особи на судовий захист або учасники адміністративної справи (за клопотанням) у разі потреби в перекладачеві особисто чи для перекладу змісту доказів та інших матеріалів справи. Заразом  перекладач допускається до участі в судовому процесі виключно ухвалою суду (частина 2 статті 71 КАС).

* Слід пам’ятати, що однією з перших процесуальних дій після відкриття судового засідання є роз'яснення перекладачеві його прав та обов'язків і приведення його до присяги (стаття 200 КАС). Процедура відводу (самовідводу) перекладача встановлена статтями ст.ст.38-40 КАС. Як наслідок, забезпечується можливість особі, що не володіє мовою провадження судочинства (стаття 15 КАС), із початку судового розгляду адміністративної справи по суті розуміти процесуальні дії в судовому засіданні. Пункт тимчасового перебування, який забезпечує проведення відеоконференції, перевіряє явку і встановлює особи тих, хто з'явився, а також перевіряє повноваження представників (за аналогією ч.9 статті 195 КАС). Відеоконференція, у якій беруть участь учасники справи, фіксується судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції зберігається в матеріалах справи (ч.11 статті 195).

На підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Порядку ведення Державною міграційною службою України Довідково-інформаційного реєстру перекладачів» від 11.03.2013 N 228 Державною міграційною службою України було створено та забезпечується функціонування Довідково-інформаційного реєстру перекладачів.

До переліку підтверджуючих документів, які необхідно пред’явити перекладачеві у суді, належать: документ, що встановлює його особу (паспорт) та оригінал свідоцтва (диплома) про кваліфікацію перекладача або іншого документа, що підтверджує володіння іноземною мовою, а також копії цих документів для долучення до матеріалів справи.

Водночас як перекладачі можуть залучатися іноземці (вихідці з країн міграційного ризику), які отримали дозвіл на проживання в Україні та включені у реєстр перекладачів Державної міграційної служби України.